Дорога до Вишеньки починається в сутінках — і веде туди, де для кожного гостя знайдеться місце біля вогню.
На перехресті шляхів
За дверима пахне хлібом, травами й дощем. Тут говорять тихо — щоб не сполохати дрібні дива.
«У корчмі, як і в житті, найважливіші речі кажуться не одразу. Спершу треба сісти, вдихнути запах деревини та узвару, дозволити тиші заповнити простір — і лише тоді думки знаходять свою дорогу.»
Завершена книга · 24 глави
«Великі плани і дрібні дива»
Відкрий хроніку на столі — або повернися саме туди, де зупинився.
Гортай далі
З корчми у Івана
Що сьогодні слухаємо?
Біля печі сміються. Біля вікна слухають, хто ходить надворі.
Біля печі сміються — тут людські хитрощі, куми й дрібні дива.
До кожного прутня в тині має бути чоловік, казав мій дідо. Микита забивав клин у стару дошку, та тріснула, сучок випав - і в кругле вічко він побачив Палажку. Голу, мокру, парну від спеки, в ночвах. Кров сама вниз кинулася, як на пожежу. Наступного вечора...
Дід Валентин – старий писар корчми. Як випадає тихий вечір, він дістає з-за пазухи свої рядки і читає їх неголосно, щоб не сполохати ні сміх, ні дрімоту.
Це український літературний світ Владислава Пшеничного про село Вишеньку, стару корчму на перехресті та малі дива поруч із буденним життям. У ньому є перша книга, окремі байки, нічні оповідки й вірші.
Чи завершена перша книга?+
Так. Перша книга «Великі плани і дрібні дива» завершена: у ній 24 глави, включно з фіналом, і всі вони вже опубліковані.
Чи можна читати книгу безкоштовно?+
Так. Усі опубліковані глави доступні на сайті безкоштовно й без реєстрації. Прогрес читання зберігається у вашому браузері.
Що входить у покупку електронної книги?+
Коли продаж відкритий, покупець отримує завершену першу книгу у форматах EPUB, FB2 і PDF та доступ до оновлень колекційного видання. До видання можуть додаватися байки, нічні оповідки, вірші й редакційні поліпшення; нові глави завершеної першої книги не обіцяються.
Корчма й майбутня книжка
Підтримати Корчму й майбутню книжку
Часто питають, чи вийдуть хроніки, нічні оповідки й байки окремою книжкою. Іван не любить гучних обіцянок, тож просто тримає скриньку на видноті: скільки вже зібрано, стільки й показано.