З корчми у Івана
Тихі історії про те, що проходить поруч у вечірньому світлі: дивні гості, прикмети, шепіт у комині, незнайома лава у кутку.
Усього історій: 18
Розкажу вам про одну зиму, що її переказав мені старий чумак. Тільки дослухайте до кінця. Бо недоказана історія, кажуть, сама шукає, кому у вухо заповзти. А ця - про корчму на роздоріжжі, де межа між...
Звичайний вогонь залишає попіл. А є такий, після якого навіть мураха не сміє перейти межу, яку він випалив. Волею випадку, цю історію я почув не в корчмі, а в полі, коли ми з возієм після заходу...
Є гріхи, що не кричать. Вони шепочуть дитячими іменами під порогом. У старих хатах поріг не любили чіпати після заходу сонця. Казали: то межа між домом і тим, що має лишатися надворі. А щоб щось...
Іноді, коли вітер гуде в димарі, я згадую одну колискову. Її не співають дітям. Її шепочуть у порожнечу, щоб закликати те, що ще не має тіла. Старі люди кажуть: ніколи не гойдай порожню колиску і не...
Дивіться, як на цьому конопляному мотузку виступає волога. Я його щойно з повітки приніс, а він уже мокрий, і пахне не дощем, а глибоким, стоячим мулом. Є місця, де вода не тече, а чекає. І де...
Є така темрява, що не стоїть за вікном - вона вчиться твоїм голосом просити, щоб її впустили. Найстрашніший гість не той, що приходить із ножем. Найстрашніший той, кому серце хоче відчинити. Сідайте...
Бувають ночі, коли темрява не падає з неба, а виповзає з-під самої долівки. Тоді вогонь у печі не гріє, а лише тремтить, наче боїться когось, хто дихає в комин. У корчмі стає так тихо, що чути, як...
Сідайте ближче до печі, бо від долівки тягне таким холодом, наче під глиною хтось повільно видихає. Минулої зими я сам заблукав у завірюсі біля Вишеньки. Натрапив на хату на самому краю села, де...
У корчмі пахло не димом, а мулом. Це не з вулиці, бо дощ не йшов. Старий Оверко сидів біля печі, і вода з його свити капала на долівку, але калюжі не розтікалися. Вона просто всмоктувалася в землю,...
Не всяка тиша буває Божа. Послухайте, яка тиша була тієї ночі. Вітер за стінами корчми ніби заснув у бур'янах, а каганець горів рівно, без жодного тріскоту, наче боявся сполохати когось у темних...
Дощ сьогодні такий, що й собака з-під стріхи носа не виткне. Сідай ближче до жару, дівчино. Цю історію я почув від старого чумака, що колись заблукав у поліських болотах голодного року. Він тремтів...
Така густа тиша запала сьогодні в корчмі, що я відклав рушник, сів ближче до вогню й сам не одразу наважився говорити. Навіть дрова перестали тріщати. Цю історію я дізнався від солекопа з-під...
Слухайте, як град б'є по стрісі. Наче хтось жменею кісток жбурляє. Ти, читачу, що з вечора просиш чогось страшнішого, щоб аж за шкіру брало, сідай он там, де тінь густіша. Медовуху відстав. Цю річ...
Бачите оцей глибокий поріз на підвіконні? Його лишив один гість, вугляр з Горган, що ночував у нас п'ять років тому під час затяжної відлиги. Від нього пахло мокрим попелом і смолою. Він мовчав увесь...
Запам'ятався мені один гість, що зайшов до нас років з десять тому. Зайшлий був з-під Хотина, чоботи в мулі, пахнув річкою і мокрим камінням. Він не пив медовухи, просив лише окропу з травами. І коли...
Діти того вечора посідали біля печі так близько, що аж щоки в них пашіли. За вікном вітер терся об шибки, ніби хтось мокрим рукавом водив по склу. Я підкинув поліно й сказав: “Слухайте, але ноги...
Чуєте? Вітер за вікном раптом стих, і навіть цвіркун за припічком замовк на півслові. Тільки наша дерев'яна вивіска рипить. Сідайте ближче до вогню, гасіть зайві лампи. Сьогодні розкажу те, що чув...
У Вишеньці є такий звичай. Як настане глуха ніч проти зимового свята, люди сходяться до моєї корчми, гасять лампи до одної і просять розказати. Не мою бувальщину - чужу. Бо чужий страх не так...
Заходь до корчми - двері відчинені, а історій стане більше.
Файли cookie та аналітика
Ми використовуємо Google Analytics, щоб розуміти, які глави читають найчастіше. Без вашої згоди жодні аналітичні скрипти не зберігають даних у вашому браузері.
